- молодечий
- -а, -е.Прикм. до молодець 1). || Власт. молодій людині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
молодечий — прикметник … Орфографічний словник української мови
молодечо — Присл. до молодечий … Український тлумачний словник
бравий — 1) (який відзначається сміливістю, енергійністю), бадьористий, хвацький, молодцюватий 2) (властивий бравій людині), молодецький, молодечий, бадьористий, хвацький, молодцюватий … Словник синонімів української мови